Україна зазнала пошкоджень та збитків від війни на сотні мільярдів доларів США. Вартість реконструкції колосальна. Третя швидка оцінка шкоди та потреб проливає світло на масштаб роботи, необхідної для відновлення країни. У цій статті йдеться про інфраструктуру як життєво важливу мережу для відновлення країни.
Оцінка пошкоджень, збитків та потреб
Нещодавно Уряд України, Світовий банк, Європейський Союз та ООН спільно виконали та оприлюднили третю Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення. Оцінка, яка охоплює період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, всебічно аналізує вплив війни на соціальний сектор, інфраструктуру, виробничі сектори та добробут людей.
Загальний обсяг пошкоджень оцінюється в 152 мільярди доларів США – це пряма шкода фізичним активам. Непрямі збитки та економічні втрати спричинені війною, більш ніж удвічі вищі – 499 мільярдів доларів США. Сектори, які найбільше постраждали, включають житло, транспорт, торгівлю та промисловість, сільське господарство та енергетику. Щоб відновити пошкоджені активи за принципом «побудувати краще» (building back better) та сприяти відновленню України, протягом наступних десяти років знадобиться приблизно 486 мільярдів доларів США.
Енергетика
Загальний обсяг пошкоджень у енергетичному секторі оцінюється в 10,6 мільярда доларів США, причому найбільше постраждала електроенергетична інфраструктура – на неї припадає понад 70% або 7,5 мільярда доларів США. На нафтову і газову промисловості припадає 16% і 12% відповідно. Більшість пошкоджень сталося у 2022-2023 роках, коли росія розпочала масовану атаку на енергетичну інфраструктуру, намагаючись залишити українців без електроенергії та опалення взимку. У 2023 році найбільшою аварією, яка сприяла накопиченню збитків, стало руйнування Каховської ГЕС.
Збитки в енергетичному секторі сягли 54 мільярдів доларів США, причому найбільше постраждав сектор електроенергетики (59%). Ця сума здебільшого складається із втрат доходів операторів енергетичного сектору, що стало наслідком не лише прямої шкоди інфраструктурі, але й змін у демографічній ситуації країни, збільшення кількості внутрішньопереміщених осіб та зростання бідності, що призвело до зниження рівня оплати за послуги операторів.
Транспорт
У 2023 році не було різких змін у обсягах пошкоджень завдяки відносно стабільній лінії фронту. Однак у цей період росія вирішила більше сфокусуватися на експортній інфраструктурі, такій як морські порти, з метою підірвати позиції України як експортера зерна.
Муніципальні послуги
Пошкодження, завдані муніципальній інфраструктурі оцінюються в 4,9 мільярда доларів США. Ця сума включає в себе пошкодження громадської інфраструктури та об’єктів, місцевих адміністративних будівель, спортивних споруд, об’єктів централізованого теплопостачання та поводження з твердими відходами, а також активів міської інфраструктури. Найбільша частка завданої шкоди припадає на централізоване теплопостачання (42%), потім йде міська інфраструктура (19%) та громадські місця і об’єкти (17%). Більше двох третин усіх пошкоджень зосереджено на прифронтових територіях.
Збитки в секторі муніципальної інфраструктури становлять 6,8 мільярда доларів США. Найбільша їх частина припадає на сектор централізованого теплопостачання (35%). Збитки також включають зменшення доходів місцевих органів влади у вигляді податків і зборів та витрати на вивезення сміття від уламків від пошкоджень.
Для відновлення пошкодженої інфраструктури протягом наступних десяти років необхідно 11,4 мільярда доларів США. У короткостроковій перспективі основним завданням є прибирання сміття та уламків від пошкоджень, а також відновлення роботи муніципальних послуг, які були зупинені внаслідок війни. У довгостроковій перспективі органи місцевого самоврядування повинні застосовувати принципи Зеленої угоди під час реконструкції активів із стратегічним підходом до інвестицій. Особлива увага приділятиметься поводженню з твердими побутовими відходами та централізованому теплопостачанню, як галузям, що потребували суттєвої модернізації та вдосконалення ще на довоєнному етапі.
Водопостачання та водовідведення
Пошкодження, завдані інфраструктурі водопостачання та водовідведення (ВВ) , оцінюються в 4 мільярди доларів США. Найбільша їх частина пов’язана з очисними спорудами та мережами постачання питної води.
Збитки у секторі водопостачання та водовідведення оцінюються в 11,6 мільярда доларів США.
Більшість із них спричинена втратою доходів постачальників послуг ВВ. Втрата доходів сталася через декілька факторів: по-перше, зменшення кількості споживачів, як промислових, так і фізичних осіб; по-друге, рівень оплати за послуги в умовах війни став низьким. Крім того, постачальники послуг ВВ страждають від збільшення витрат на такі ресурси, як енергія та паливо. Ситуація ще більше ускладнюється через заморожування тарифів на послуги ВВ під час війни, що позбавляє операторів послуг додаткових коштів на експлуатацію та обслуговування інфраструктури.
За оцінками, для реконструкції та відновлення сектору водовідведення та водопостачання протягом наступних десяти років знадобиться 11,1 мільярда доларів США. У короткостроковій перспективі пріоритетом є відновлення пошкодженої інфраструктури, зміцнення потенціалу громад та розробка планів відновлення. У довгостроковій перспективі передбачається «зелена» реконструкція та планування інфраструктури водопостачання та водовідведення, що відповідає вимогам критеріїв вступу до ЄС.
Телекомунікації та цифрова інфраструктура
Збитки в секторі становлять 2,3 млрд доларів США; ця цифра відображає втрати внаслідок збою в наданні послуг, спричиненого війною, і додаткових витрат на електроенергію, які оператори понесли внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру та потреби в резервному забезпеченні енергією. Найбільша частка збитків припадає на операторів поштового зв’язку (65%) та операторів мобільного зв’язку (30%). На відміну від інших галузей, де збитки зосереджені на прифронтових територіях, у телекомунікаційному та цифровому секторі найбільша частка збитків припадає на Київську область.
Телекомунікаційний та цифровий сектор потребує 4,7 мільярда доларів США для відновлення та реконструкції. 43% потреб пов’язані з відновленням пошкоджених активів, решта – з відновленням надання послуг, включаючи посилення кібербезпеки. Кібербезпека є одним із найвищих пріоритетів у секторі, оскільки росіяни роблять спроби атакувати цифрову інфраструктуру та порушувати роботу послуг, викликаючи паніку серед українського населення, як це сталося з одним із найбільших мобільних операторів (обслуговує 50% населення), сервіс якого зник на кілька днів через масштабну кібератаку.
Виклики та можливості реконструкції
Оцінка пошкоджень та збитків показує, що Україні потрібно буде виконати величезний обсяг роботи з відновлення інфраструктури, і це не враховуючи того, що війна ще не закінчилася. Під час та після війни країні необхідно ефективно забезпечувати поточне обслуговування інфраструктури та встигати відновлювати пошкоджені об’єкти, керуючись принципом «побудувати краще».
Принцип «побудувати краще» передбачає сталість та стійкість, модернізацію та інновації, пом’якшення наслідків зміни клімату та прийняття рішень на основі потреб громад. Тобто завдання стоїть не просто реконструювати копію зруйнованого об’єкту, а оцінити необхідність його відбудови та визначитися з його параметрами, які будуть відповідати сьогоденним потребам.
Зважаючи на величезні обсяги подкоджень та потреб у відбудові зруйнованої інфраструктури, очевидно, що у короткостровій і середньострокові персипективі Ураїна зіткнеться як і з фінансовими, так і з операційними проблемами. Фінансовий дефіцит неминучий, і Уряд України шукатиме різні види фінансування: міжнародні банки розвитку, донори, приватні інвестори, змішане фінансування тощо. З операційної точки зору реалізувати всі ці проекти буде непросто з потужністю лише державних і комунальних компаній. Україні доведеться значною мірою покладатися на гравців приватного сектору, включаючи іноземні компанії. До того ж важливий і людський капітал – усим цим компаніям потрібні будуть люди для виконання робіт. Чи вистачить країні внутрішнього ресурсу? Поки що подібних оцінок не проводилось, але є ризики, що країна матиме дефіцит людських ресурсів.
Важливою передумовою для всіх цих запланованих заходів є ретельне стратегічне планування та визначення пріоритетів. Існує ймовірність провалу успішної та ефективної реконструкції в такому великому масштабі, якщо бракує бачення, стратегії та прозорості, що забезпечує контроль на різних рівнях і запобігає хаотичним діям і корупції. Впровадження таких ініціатив, як Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення та багатьох галузевих оцінок, які здійснюються Урядом України і міжнародними організаціями сьогодні; запуск платформи DREAM, яка консолідує інформацію про проекти відбудови – це перші кроки назустріч стратегічному плануванню та прозорості процесу відновлення країни.
Імплементація Директив ЄС, спрямованих на пом’якшення зміни клімату та розбудову зеленої економіки, вимагатиме реконструкції відповідно до нових правил. З однієї сторони, це покладає на і так обтяжену країну нові зобов’язання, але з іншої сторони – це можливість побудувати краще майбутнє і стати на крок ближче до розвинутих країн. Необхідність впровадження законодавства ЄС для «зеленої» відбудови та застосування нових норм будівництва на практиці вимагатиме розбудови спроможностей, як державних інституцій, так і бізнесу. Таким чином, розбудова спроможності національних і місцевих органів влади та суб’єктів приватного сектору буде необхідною для виконання завдань України щодо декарбонізації в рамках зобов’язань щодо вступу до ЄС.
Незважаючи на величезну кількість викликів, які стоять сьогодні перед Україною, слід завжди пам’ятати, що виклики приносять нові можливості. Це шанс для України розбудувати абсолютно нову країну з інноваційною, ефективною, орієнтованою на попит і зеленою інфраструктурою. Це можливість для міжнародних компаній принести свої ноу-хау в Україну та створити здорову конкуренцію для місцевого бізнесу. Це можливість для Уряду України закласти основу сталого розвитку на десятиліття вперед шляхом здійснення стратегічних та далекоглядних дій.