Молдова, країна Східної Європи з доходом нижче середнього, досягла значного економічного прогресу за останні два десятиліття. Однак інфраструктура країни залишається критичною проблемою, з явним розривом розвитку між міськими та сільськими районами та гострою потребою в модернізації ключових секторів. Фінансові обмеження, політична нестабільність і значна залежність від зовнішнього фінансування перешкоджали темпам розвитку, але стратегічне співробітництво з міжнародними партнерами вибудовує шляхи для покращення.
Транспорт: система потребує оновлення
Транспортна інфраструктура Молдови, більша частина якої успадкована з радянських часів, гостро потребує модернізації. У країні понад 12 000 кілометрів доріг, але лише 30% з них у хорошому стані, згідно зі звітом Світового банку за 2020 рік. Молдова посідає 127 місце зі 141 країни в Індексі глобальної конкурентоспроможності 2019 року за якістю доріг. Виклики Молдови особливо гострі у сільській місцевості.
Залізнична мережа протяжністю 1232 кілометри має ще більші проблеми, ніж автомобільні дороги. Лише 10% поїздів у робочому стані, що відображає різке зниження обсягів вантажних перевезень з 1990 року.
У сфері повітряного транспорту Міжнародний аеропорт Кишинева обслужив 2,8 мільйона пасажирів у 2023 році. Плани розширення передбачають збільшення пропускної здатності до 4 мільйонів пасажирів на рік до 2026 року, що підкреслює потенціал галузі.
Енергетика: диверсифікація заради безпеки
Енергетична інфраструктура Молдови значною мірою залежить від імпорту, а саме 75% енергетичних потреб задовольняється за рахунок імпорту, переважно з Росії та України. На газ припадає 65% споживаної енергії, тоді як на відновлювані джерела енергії припадає лише 3%. Втрати при передачі електроенергії значні – 18,8%, що перевищує середні регіональні показники. Такі проекти, як молдовсько-румунська енергетична мережа вартістю 270 мільйонів доларів США, спрямовані на зменшення залежності від російських поставок і зміцнення енергетичної безпеки. Водночас невикористаний потенціал вітрової та сонячної енергії Молдови відкриває можливості для сталого розвитку.
Водопостачання та санітарія: усунення диспропорцій
Доступ до чистої води залишається нерівномірним серед міського та сільського населення: 92% міських жителів мають доступ у порівнянні з лише 67% у сільській місцевості. Інфраструктури очищення стічних вод дуже бракує, лише 20% із 33 станцій водовідведення в Молдові працюють. Ініціатива ApaSan на суму 55 мільйонів євро, підтримана Швейцарським співробітництвом у сфері розвитку, розширила системи водопостачання в сільських районах, що принесло користь 200 000 людей. Незважаючи на ці зусилля, необхідні значні інвестиції для подолання розбіжностей між містом і селом і покращення управління стічними водами.
Утилізація відходів
Молдова виробляє 1,7 млн тонн сміття щорічно, але лише 12% з нього переробляється. Переповнені та незаконні сміттєзвалища загострюють проблему. Проекти удосконалення управління твердими відходами, які підтримуються ЄБРР, спрямовані на створення регіональних полігонів, модернізацію систем збору та підвищення рівня переробки. У 2023 році банк отримав 5,6 мільйона євро донорського фінансування від Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P) для підтримки великомасштабного проекту поводження з твердими відходами в Молдові. Цей грант буде фінансувати інфраструктуру поводження з відходами, покращуючи послуги для приблизно 185 000 мешканців у декількох районах. Ці зусилля знаменують важливі кроки на шляху до практики сталого поводження з відходами.
Цифрова трансформація: подолання розриву між міським і сільським населенням
Молдова досягла успіхів у розвитку цифрової інфраструктури, досягнувши 84% рівня проникнення Інтернету та 5,2 мільйона мобільних з’єднань для 2,6 мільйона населення. Проте рівень широкосмугового доступу в сільській місцевості відстає від міського на 15%. Прогрес Молдови в оцифровці державних послуг, яка займає 43 місце в рейтингу ООН за індексом розвитку електронного уряду, закладає основу для подальшого прогресу. ПРООН підтримала Уряд Республіки Молдова у розробці комплексної Національної стратегії цифрової трансформації на 2023-2030 роки. Стратегія використовує загальносуспільний підхід, заохочуючи активне залучення місцевих лідерів, компаній і цифрових новаторів для створення інклюзивної та динамічної цифрової екосистеми, заснованої на стійкості, підзвітності та повазі до прав людини. У лютому 2024 року Молдова приєдналася до програми ЄС «Цифрова Європа». Це членство надає Молдові доступ до фінансування ЄС у розмірі 7,5 мільярдів євро (2021–2027) для проектів цифровізації, підтримки бізнесу, органів влади та неурядових організацій у вдосконаленні цифрової інфраструктури, інновацій та інклюзії.
Охорона здоров'я та освіта: модернізація основних послуг
Інфраструктура охорони здоров’я Молдови включає 65 лікарень і понад 1000 клінік, багато з яких застаріли. Оскільки витрати на охорону здоров’я становлять 6% ВВП у порівнянні з середнім показником по ЄС, який становить 10%, цей сектор стикається зі значними дефіцитами фінансування. Проект трансформації охорони здоров’я вартістю 30 мільйонів доларів спрямований на модернізацію закладів невідкладної допомоги, зокрема в регіональних лікарнях, одночасно усуваючи нерівності в доступі до медичних послуг у сільській місцевості.
У сфері освіти майже половина з 1450 шкіл Молдови потребує модернізації, причому сільські школи стикаються з найбільшими проблемами. Проект освітньої реформи вартістю 40 мільйонів доларів спрямований на покращення навчального середовища в понад 100 школах. Тим часом вищі навчальні заклади борються зі зменшенням кількості вступників через демографічні зміни та міграцію. Модернізація об’єктів і забезпечення рівного доступу залишаються ключовими пріоритетами.
Стратегічні шляхи розвитку
Для вирішення проблем інфраструктури Молдові потрібен комплексний і стратегічний підхід. Пріоритети включають модернізацію транспортних та енергетичних систем, розширення доступу до водопостачання та каналізації, покращення практики поводження з відходами та подолання цифрового розриву. Усунення розриву розвитку між міськими та сільськими районами, водночас залучаючи міжнародне партнерство, буде критично важливим для досягнення сталого зростання.
Шлях Молдови до модернізації своєї інфраструктури представляє значні виклики, але також і трансформаційні можливості. Усуваючи застарілі системи, зменшуючи неефективність і сприяючи сталим практикам, країна може узгодити свої цілі розвитку та прагнення для тіснішої європейської інтеграції.