Український виробник, який планує встановити нову виробничу лінію, має зважити на питання, яке рідко виникає під час звичайного техніко-економічного обґрунтування: що буде, якщо обладнання знищать раніше, ніж інвестиція окупиться? Таке саме питання постає при розширенні складу, розвитку логістичного бізнесу чи створенні підприємства з переробки сільськогосподарської продукції. Навіть комерційно життєздатному проєкту може бути складно залучити фінансування, якщо інвестори та кредитори ризикують втратити активи внаслідок російської атаки.
Тому захист від воєнних ризиків є важливою складовою обговорення інвестицій в Україну. У вересні 2026 року було оголошено про чергове розширення програми компенсації майнових втрат бізнесу та часткового відшкодування страхових премій. Міжнародні інституції також запровадили інструменти, покликані сприяти поверненню страховиків та інвесторів на український ринок. Це дає бізнесу більше можливостей. Однак, щоб ними скористатися, потрібно розуміти, що саме покриває кожен інструмент і чи відповідає він потребам конкретного проєкту.
Що передбачають вересневі зміни
17 вересня Уряд оголосив про збільшення граничного розміру часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків із 3 млн до 5 млн грн на одного суб’єкта господарювання на рік, сумарно за всіма договорами. Механізм також поширили на орендоване майно. Для підприємств, які працюють в орендованих приміщеннях, це може відкрити додаткову можливість отримати підтримку за умови дотримання вимог програми та відповідності договору страхування її умовам.
Окремо розширили механізм компенсації за пошкоджене або знищене майно. До переліку територій підвищеного ризику додали Київ та Київську область. Перелік майна, на яке поширюється компенсація, доповнили визначеними категоріями пального, транспортом для його перевезення чи зберігання, сільськогосподарською технікою, а також вантажівками та причепами вагою понад 7,5 тонни. Зміни також охоплюють певні категорії рухомого майна, що переміщується транзитом через території підвищеного ризику, та спрощують вимоги до документів. Йдеться про розширення чинної програми, яка діє із січня 2026 року, а не про запровадження універсального страхового захисту для всіх інвестицій.
Підприємства, які планують розширення, тепер можуть отримати доступ до підтримки, що раніше була для них недоступною. Тому варто ще раз перевірити, чи поширюється програма на їхнє майно та умови його використання. Водночас збільшення граничної суми компенсації страхової премії саме по собі не означає збільшення суми страхового відшкодування у разі збитків. Це питання потрібно окремо з’ясувати зі страховиком.
Три інструменти з різним призначенням
У повідомленнях про підтримку бізнесу у зв’язку з воєнними ризиками не завжди чітко розмежовують різні механізми. Страхування, компенсація страхових премій і пряма компенсація за пошкоджене майно виконують різні функції. Якщо сприймати їх як взаємозамінні, підприємство може переоцінити свій захист або закласти у фінансову модель підтримку, якої зрештою не отримає.
За договором страхування страховик зобов’язується відшкодувати визначені збитки в межах погоджених лімітів та з урахуванням передбачених винятків. Перед укладенням договору підприємству слід з’ясувати, яке майно і які події він покриває, яку частину збитків доведеться сплатити власним коштом та які документи потрібні для отримання відшкодування. Самої назви «страхування від воєнних ризиків» недостатньо, щоб оцінити обсяг захисту.
Компенсація страхової премії зменшує витрати на придбання страхового захисту за договором, який відповідає умовам програми. Вона не підвищує ліміт страхового відшкодування і не змінює винятків із покриття. Пряма компенсація майнових втрат надається за окремою державною програмою, що має власні вимоги до участі та подання заяв. Ці механізми адмініструє Експортно-кредитне агентство, яке також публікує роз’яснення щодо звернення по підтримку. Підприємствам варто перевіряти актуальні правила: сам факт володіння пошкодженим майном не означає автоматичного права на виплату.
Уявімо підприємство, яке страхує обладнання вартістю 2 млн євро. Часткове відшкодування страхової премії може зробити поліс доступнішим. Проте потрібно з’ясувати, чи покриває договір повну вартість обладнання, чи максимальна виплата буде значно меншою. Так само важливо перевірити, чи передбачено відшкодування втраченого доходу через зупинку виробництва. Заміна обладнання та фінансування роботи підприємства під час простою потребують різних ресурсів.
Міжнародні інструменти розширюють можливості
Одним з обмежень українського страхового ринку є його спроможність покривати значні збитки. Страховики можуть передавати частину ризиків перестраховикам, однак, за даними ЄБРР, після початку повномасштабного вторгнення міжнародні перестраховики переважно вийшли з українського ринку. Це обмежило обсяг захисту, який могли пропонувати українські страхові компанії. Тому міжнародна підтримка спрямована як на окремі інвестиційні проєкти, так і на відновлення можливостей самого страхового ринку.
ЄБРР та Aon запустили механізм гарантування для відновлення та відбудови України — Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility — з гарантією ЄБРР обсягом до 110 млн євро. Він підтримує перестрахування визначених збитків, пов’язаних із війною. У 2025 році ЄБРР повідомив, що INGO, Colonnade та UNIQA почали пропонувати страхування вантажів під час перевезення територією країни, пошкодження або знищення автотранспорту та залізничного рухомого складу, використовуючи перестрахування через MS Amlin. Ці початкові напрями особливо важливі для перевезення товарів і захисту транспортних засобів. Вони не означають автоматичного покриття заводів або всіх видів інфраструктури.
Інший напрям — страхування інвестицій. Експортно-кредитне агентство України пропонує захист прямих інвестицій від воєнних і політичних ризиків для проєктів, які відповідають установленим вимогам щодо розвитку переробної промисловості та експорту. Оприлюднені умови охоплюють мету інвестиції, місце реалізації та інші вимоги; інвесторами можуть бути як резиденти, так і нерезиденти. Отже, підприємству, яке хоче застрахувати своє майно, та інвестору, який прагне захистити вкладений капітал, можуть знадобитися різні продукти, навіть якщо обидва побоюються наслідків тієї самої війни.
На міжнародному рівні Трастовий фонд підтримки відбудови та економіки України допомагає MIGA надавати гарантії від політичних ризиків там, де можливості комерційного страхування обмежені. Для цього донорські ресурси поєднуються з гарантійними можливостями MIGA. Ці інструменти можуть бути доступні для інвестицій, що відповідають установленим критеріям, але їх застосування залежить від вимог інституції та результатів оцінки проєкту. Наявність таких механізмів не означає, що кожне українське підприємство може отримати однакове покриття на однакових умовах.
Розроблення ширшого механізму триває
Уряд, Національний банк, Експортно-кредитне агентство та представники бізнесу також обговорюють розширення захисту від воєнних ризиків за межі чинних програм. За інформацією Європейської Бізнес Асоціації, запропонований підхід передбачає, що держава братиме на себе частину ризиків, які приватний ринок наразі не може покрити, а співпраця з міжнародними перестраховиками посилюватиметься. Серед можливих параметрів обговорювалися ліміт покриття до 10 млн доларів США та орієнтовний страховий тариф близько 2%.
Ці цифри поки що є предметом обговорення, а не умовами загальнодоступного страхового продукту. Це важливо враховувати під час планування інвестицій: рішення про фінансування не варто будувати на продукті, для якого ще розробляють критерії доступу, винятки з покриття, джерела фінансування та порядок виплат. Оголошення окреслюють напрям державної політики, але для реалізації проєкту потрібен захист, який уже можна оформити договором.
Те, наскільки новий механізм сприятиме інвестиціям, залежатиме від його умов. Доступна вартість страхування допоможе підприємствам придбати захист, а достатні ліміти покриття дадуть змогу страхувати дорожчі активи. Не менш важливою буде передбачуваність розгляду заяв і виплати відшкодування. Підприємство, яке втратило виробничий об’єкт, має розуміти, коли воно зможе отримати кошти, адже навіть під час зупинки виробництва часто потрібно обслуговувати кредити, виплачувати зарплати та виконувати інші зобов’язання.